23-05-2019 

Медики БДМУ безкоштовно консультуватимуть у парку Жовтневий

20-02-2019

Чим небезпечний міокардит?

На сьогоднішні день всім відомі дві «хвороби цивілізації» пов’язані з серцево-судинною системою: гіпертонічна хвороба та ішемічна хвороба серця, зокрема інфаркт міокарда. Проте існує не менш небезпечне захворювання серця – ім’я якому міокардит.

Якщо говорити спрощеною мовою, то міокардит – це запальне, або автоімунне ураження серцевого м’яза. Досить часто разом з міокардом у процес включаються його оболонки -  ендокард та перикард.

Причинами такого ураження серця можуть бути інфекційні фактори (віруси, бактерії, грибки), котрі безпосередньо знаходяться у м’язевій тканині, як при іншому інфекційному ураженні. Токсична дія продуктів життєдіяльності мікроорганізмів, вогнище яких може бути в іншому органі чи системі органів. Алергічна реакція організму з стрімкою активацією утворення сполучної тканини у відповідь на перенесене гостре респіраторне захворювання. Автоімунні механізми ураження міокарду. Хімічна природа, як реакція на знаходження в організмі токсичних речовин (алкоголь, професійні токсини, та навіть ліки).

Запідозрити наявність такого захворювання, а відтак звернутись по допомогу лікаря, можна при виникненні наступних симптомів:

 1) Задишка у спокої та при навантаженні.

 2) Серцебиття, відчуття перебоїв у роботі серця.

 3) Болі в серці ниючого характеру, постійні, не залежать від фізичного навантаження

 4) Поява набряків на нижніх кінцівках.

 5) Болі в правому підребер’ї, кашель.

Ообливо, якщо вищевказані симптоми з’явились після перенесеного інфекційного захворювання, або приєднались до нього ще до повного одужання.

Чим же небезпечний міокардит? При ураженні серцевого м’язу основна функція серця – перекачування крові по організму страждає в залежності від важкості ураження та призводить до розвитку серцевої недостатності. Запальний процес у міокарді може спровокувати розвиток порушень ритму та провідності, аж до життєвонебезпечних станів. Наслідком запального процесу може стати надмірний розвиток сполучної тканини у товщині стінки серця, що погіршить його насосну функцію, прискорить розвиток серцевої недостатності, та буде додатковим чинником виникнення аритмій. Тому, при появі ознак захворювання слід негайно звернутись до лікаря, оскільки відсутність лікування може відчутно погіршити стан пацієнта, та навіть призвести до його смерті. 

Підготував: доцент П.Р. Іванчук

27-10-2018

Що таке Гомеопатія?

Гомеопатія — вид альтернативної медицини, що пропонує використання сильно розведених препаратів, що, ймовірно, викликають у здорових людей симптоми, схожі на хворобу пацієнта. Гомеопати протиставляють концепцію лікування за псевдонауковим принципом "подібне подібним" принципам раціональної фармакотерапії. Основоположник і автор терміну — німецький лікар Самюель Ганеман.

Виголошені позитивні результати лікування за допомогою гомеопатичних препаратів можна віднести до ефекту плацебо, типовий рівень позитивного якого у клінічних випробуваннях у середньому становить 5-10 %, при цьому його сила залежить від виду захворювання. Під час проведення більшості випробувань виявляється і негативний плацебо-ефект (ефект ноцебо): 1-5 % пацієнтів відчувають деякий дискомфорт від прийому плацебо (хворий вважає, що у нього алергія тощо).

Сучасне наукове співтовариство розглядає гомеопатію як шахрайство. Комітет з науки та технології Британського парламенту стверджує, що гомеопатичні засоби працюють не краще, аніж плацебо, а самі препарати - "пігулки, які не містять активних інгредієнтів". Було зроблено висновок, що засади гомеопатії є неправдоподібними та непослідовними стосовно встановлених наукових концептів. У численних дослідженнях, не було знайдено жодного захворювання, для якого гомеопатичні засоби були б дієвим лікуванням, незважаючи на ефект плацебо. Крім того, у колах фахівців існує стурбованість щодо поінформованості пацієнтів з приводу препаратів, які їм пропонують. Гомеопатичні засоби зазвичай мають низький рівень контролю якості приготування. Реклама і просування гомеопатії може справляти негативний ефект на пацієнтів, коли захворювання, внаслідок відсутності лікування сучасними методиками та препаратами, швидко прогресує та зменшує шанси хворого на одужання.

Науковці вважають, що поширення гомеопатії може спричинити втрату довіри до медицини в цілому. У науковій консультативній раді європейських академій (EASAC) наполягають, що повинен існувати постійний регуляторний орган, який підтверджуватиме ефективність, безпечність та якість усіх препаратів для лікування людей і тварин. Висновки його регуляторного органу базуватимуться на обґрунтованих висновках науковців. У разі відсутності підтвердження фахівців, лікувальний продукт не повинен бути визнаний таким, що здатен лікувати.